Неприбуткові організації

Особливості податкового та бухгалтерського обліку

Податок на прибуток

Доходи, отримані неприбутковими організаціями, звільняються від оподаткування відповідно до п. 157.2–157.10 ПКУ (див. табл. 1).

При цьому до пасивних доходів надалі включаються проценти, дивіденди, роялті та страхові виплати (пп. 14.1.268 ПКУ).

Варто зазначити, що до процентів (пп. 14.1.206 ПКУ) включено доходи від фінансової оренди (лізингу). Якщо неприбуткова організація надає своє майно у фінансову оренду згідно з умовами пп. 14.1.97 ПКУ, частина доходу (крім сплаченої як компенсація вартості предмета лізингу) звільняється від податку на прибуток підприємств.

Таблиця 1

Згідно з п. 152.6 ПКУ неприбуткові організації сплачують податок від неосновної діяльності з урахуванням ст. 157 ПКУ.

Відповідно до абз. 2 п. 157.11 ПКУ у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел інших, ніж визначені п. 157.2–157.9 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, що визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При цьому при визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Кошти та майно, використані на цілі, не передбачені статутом, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 151.1 ПКУ.

Податок на додану вартість

Відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ не є об'єктом оподаткування надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання зазначених умов такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, що надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за основними напрямами, визначеними ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи державної податкової служби.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами, з метою провадження діяльності за напрямами, передбаченими ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації».

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:

– визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

– повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

ПКУ не запроваджує знижених ставок на суспільно-корисні товари і послуги (харчі та напої, послуги в сфері культури, комунікацій або зв'язку тощо). Однак від податку на додану вартість звільнено безоплатну передачу цінних паперів до благодійних ендавментів (пп. 197.1.15 ПКУ).

Для релігійних організацій передбачено звільнення від ПДВ на підставі пп. 197.1.9 ПКУ культових послуг та предметів культового призначення за визначеним даним підпунктом переліком.

Податок на доходи фізичних осіб

Без обмежень звільняється від податку сума коштів (вартість майна), що надається не фізичним особам – одержувачам, а як компенсація витрат закладів та окремих організацій, вказаних в пп. «а» – «ж» пп. 170.7.4 ПКУ. Це заклади охорони здоров'я, реабілітаційні та соціальні заклади, навчальні заклади, аматорські спортивні організації тощо.

Крім того, цільова допомога, що розподіляється через рахунки благодійних організацій, на користь фізичних осіб, потерпілих від стихійних лих або техногенних катастроф, звільнена від оподаткування в граничних сумах, які встановлює КМУ або органи місцевого самоврядування (пп. 170.7.2 ПКУ).

Від оподаткування звільнено без обмежень суми коштів або вартість майна, що надаються як допомога на лікування або медична допомога фізичним особам коштом благодійної організації за наявності відповідних підтверджуючих документів (пп. 165.1.19 ПКУ). Отже, благодійні організації мають право компенсувати вартість путівок на оздоровлення чи лікування, ліків за рецептами або медичних засобів тощо.

Звільняється від податку сума коштів або вартість майна, що передається благодійниками прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу у розмірі до 300 тис. грн. протягом року (пп. 170.7.4 ПКУ).

Без обмежень звільняється від податку і цільова допомога на поховання, яку надають благодійні організації (пп. 165.1.22 ПКУ).

Оподаткування цільової благодійної допомоги у формі ендавментів

Право утворювати ендавменти мають будь-які юридичні та фізичні особи.

Особливостями ендавменту є:

1) формування основної суми ендавментів виключно з коштів і цінних паперів (в т. ч. іпотечних), які благодійник вносить у банк або небанківську фінансову установу;

2) надання цільової благодійної допомоги у формі коштів – процентів і дивідендів, нарахованих на основну суму ендавменту;

3) строк надання і використання допомоги може перевищувати 12 місяців, що не дозволяється для інших видів благодійної допомоги (наприклад, для лікування хронічних хвороб, оплати навчання студентів або тривалих наукових досліджень);

4) одержувач допомоги, який не використав зазначену допомогу протягом узгодженого з благодійником строку і не повернув відповідні кошти до закінчення такого строку, має сплатити податок на невикористану суму допомоги;

5) одержувач благодійної допомоги не має права витрачати або відчужувати основну суму ендавменту без згоди благодійника.

Для оподаткування благодійної допомоги у формі процентів та дивідендів, а також доходів на іпотечні та деякі інші цінні папери, які нараховуються на основну суму ендавментів, важливо, що ставка податку на такі доходи становить 5 % (п. 167.2 ПКУ). При цьому оподаткування процентів на вклади (депозити) та ощадні сертифікати, які отримують фізичні особи, відбуватиметься лише з 1 січня 2015 року.

З іншого боку, для благодійників – фізичних осіб важливий пп. 165.1.29 ПКУ, що звільняє від оподаткування основну суму депозиту (вкладу), внесеного до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається фізичній особі, а також основну суму кредиту, яку отримує платник податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Нецільова благодійна допомога, звільнена від податку на доходи фізичних осіб

Сума коштів (вартість майна) у складі нецільової благодійної допомоги, яка звільняється від податку на доходи фізичних осіб, надалі обмежується розміром доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (пп. 165.1.4, 170.7.3 ПКУ).

Від податку звільнено суми поворотної фінансової допомоги (безпроцентних позик) фізичним особам (пп. 165.1.31 ПКУ). Цивільний кодекс дозволяє надавати такі позики будь-яким особам (ст. 558, 625 та 1048 ЦКУ).

Нецільова благодійна допомога, що перевищує вказані вище суми, підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Ставка податку на доходи фізичних осіб залишилася на рівні 15 %. Щоправда, у випадку якщо сукупний оподатковуваний дохід фізичної особи протягом місяця перевищує суму 10 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня року, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 17 % (п. 167.1 ПКУ).

Земельний податок

Платниками земельного податку, згідно із ст. 269 ПКУ, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПКУ об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПКУ;

– площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Стаття 282 ПКУ надає пільги щодо сплати податку для юридичних осіб – неприбуткових організацій, зокрема, від сплати податку звільняються в т. ч.:

– релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків (пп. 282.1.5 ПКУ);

– громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці (пп. 282.1.7 ПКУ).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення даних вимог, зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

– підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, – за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується КМУ (пп. 282.1.9 ПКУ).

Особливості пільгового оподаткування

Згідно з п. 284.1 ПКУ Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Згідно з п. 284.2 ПКУ якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року, податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ПКУ).

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам.

Особливості бухгалтерського обліку

Облік доходів

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XІV він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність. Оскільки неприбуткові організації є юридичними особами, вони зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність. 

Виділимо основні моменти бухгалтерського обліку неприбуткових організацій.

Надходження коштів та іншого майна до неприбуткової організації залежно від джерел утворення можна розподілити на:

– доходи від цільового фінансування;

– доходи від нецільового фінансування;

– пасивні доходи;

– інші доходи.

Будь-які отримані доходи будуть цільовими, якщо статутом організації передбачено їх витрачання тільки на конкретні потреби – заходи, програми, напрями, види витрат. Тому всі отримані неприбутковою організацією доходи можна умовно розподілити залежно від запланованого напряму використання на цільові і нецільові.

Цільове фінансування – це грошові кошти, отримані неприбутковими організаціями на фінансування конкретних програм.

У бухобліку його відображають на рахунку 48 «Цільове фінансування та цільові надходження». Як правило, на практиці цільове фінансування покриває придбання запасів, основних засобів, необхідних для виконання проекту, а також операційні витрати.

Цільове фінансування на придбання оборотних активів згідно з п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290 (далі – П(С)БО 15), визнають доходом у тих періодах, в яких були визнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Тобто доходи від цільового фінансування на придбання оборотних активів визначаються одночасно у тій сумі, що й понесені витрати на придбання таких активів.

Відповідно до п. 18 П(С)БО 15 при отриманні фінансування на придбання необоротних активів доходи визнають протягом строку корисного використання придбаних об’єктів інвестування, пропорційно сумі нарахованої амортизації.

Цільове фінансування, яке організація отримує для компенсації попередньо здійснених витрат, визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п. 15 П(С)БО 15).

Нецільове фінансування – це грошові кошти, які неприбуткові організації отримують без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених умов їх витрачання.

Їх відображають як безповоротно отримані грошові кошти чи матеріальні цінності у загальному порядку.

Пасивні доходи – це грошові кошти, отримані неприбутковими організаціями у вигляді відсотків, дивідендів, страхових виплат, відшкодування, роялті.

Правила відображення таких доходів визначені п. 20 П(С)БО 15:

1) відсотки визнаються доходами у тих звітних періодах, до яких вони відносяться, виходячи з бази їх нарахування і строку використання відповідних активів;

2) роялті фіксують у доходах за принципом нарахувань згідно з економічним змістом відповідної угоди;

3) дивіденди відображають у доходах у періоді прийняття рішення про їх виплату;

4) суми страхових виплат відображають в інших доходах при визнанні страховою компанією сум відшкодування.

Таким чином, якщо отримані неприбутковою організацією доходи не є цільовими, їх відображають у бухгалтерському обліку з використанням відповідних рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності» і визнають доходами в поточному періоді (рахунок 48 не застосовується). Доходи майбутніх періодів відображають на однойменному рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів».

Інші доходи. Неприбуткові організації можуть отримувати доходи і з інших джерел. Зокрема, від продажу товарів, послуг, які відображають ідеї, для захисту яких такі організації були створені, від здавання в оренду тимчасово вільних приміщень, від продажу залишків запасів чи основних засобів.

У даному випадку дохід визначають за загальними правилами, тобто коли виникають критерії його визнання (п. 5 П(С)БО 15).

Отже, суми доходів у бухгалтерському та податковому обліку не збігатимуться, оскільки в податковому обліку (а також у разі складання і виконання кошторисів) доходи визнаються за касовим методом (коли вони фактично отримані, а не нараховані), а в бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлюють зростання власного капіталу, за умови, що оцінку доходу може бути вірогідно визначено. Суми попередньої оплати і отримані аванси доходами не визнаються (пп. 6.3 і 6.4 П(С)БО 15). Тобто застосовується метод нарахування.

Облік витрат

Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про понесені витрати неприбуткові організації можуть використовувати рахунки класу 8 «Витрати по елементах», класу 9 «Витрати діяльності» або одночасно рахунки обох класів.

При визначенні порядку формування інформації про витрати в бухгалтерському обліку неприбуткові організації застосовують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

Аналогічно з доходами, для визнання витрат використовується метод нарахування, тобто попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг не визнається витратами.