Узгодження податкового зобов'язання у разі звернення платника податків до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу
Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 57.2 ст. 57 Кодексу у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у Кодексі, а якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Кодексу). Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Так, п. 56.10 ст. 56 Кодексу визначено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.
Водночас відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодексу з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п. 56.17 цієї статті (п. 56.19 ст. 56 Кодексу).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. N 985 <...>, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тобто у разі надходження до органу ДПС ухвали адміністративного суду до АС "Аудит" заноситься інформація щодо дати отримання органами ДПС ухвали про відкриття провадження у справі. Інформація про оскарження експортується з АС "Аудит" до АІС "Облік податків та платежів", на підставі чого сума грошового зобов'язання виключається із картки особового рахунка платника податків та переноситься до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду (постанови) першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 КАС України.
Рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.
